Що ж таке булінг і які профілактичні заходи впливають на попередження агресивної поведінки молоді у закладах освіти

Дата: 06.03.2026 08:50

Кількість переглядів: 6

Що ж таке булінг і які профілактичні заходи впливають на попередження агресивної поведінки молоді у закладах освіти? Булінг згідно з визначенням CDC (Centers for Disease Control and Prevention) – це будь-яка агресивна поведінка однієї людини чи групи людей, котрі не є родичами жертви, що повторюється неодноразово або має очевидні передумови для повторення.

Шкільний булінг за своєю природою є складним, системним та комплексним соціально-психологічним явищем, яке розвивається в ситуації ворожості, конфліктності, страху. На агресивні та жорстокі прояви поведінки булерів впливають наступні чинники:

 культ насильства у суспільстві;

 негативний вплив кіно, телебачення та інших ЗМІ;

 низький рівень виховання учнів «групи ризику»;

 байдужість з боку батьків;

 комп'ютерні ігри, що мотивують на насильство.

Саме у середній школі відбувається збільшення кількості випадків виникнення та прояву булінгу. Проявляється булінг, як правило, в позаурочний час та у неконтрольованих дорослими місцях. Булінг є внутрішньогруповим процесом та передбачає специфічну групову динаміку.

За соціологічними даними, до 40% українських підлітків потерпають від насильства у школах.

Стан розвитку булінгу в закладах освіти та гру­пах ровесників поза ними актуалізує проблему профілактики цього діяння з боку педагогів.

Профілактика булінгу передбачає роботу за наступними напрямками:

1. Ознайомлення працівників закладу з поняттями «булінг», «третирування», «цькування» (висвітлення матеріалів на педагогічних радах, засіданнях методоб'єднань класних керівників, батьківських зборах).

2. Просвітницька робота фахівців соціально-психологічної служби школи  серед дітей та учнівської молоді щодо попередження насильства з використанням основних форм просвітницької роботи.

3.  Формування правосвідомості і правової поведінки учнів, відповідальності за своє життя, розвиток активності, самостійності, творчості учнів, створення умов для самореалізації особистості школярів.

4. Формування у педагогів  та батьків навичок ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці дітей з метою формування умінь виокремлювати існуючу проблему.

5. Створення у шкільному середовищі умов недопущення булінгу  та  відповідного середовища в освітній установі для профілактики та боротьби з негативними соціально-педагогічними наслідками цього явища.

6. Проведення бесід з підлітками з метою профілактики булінгу, виступи провідних спеціалістів у системі профілактичної роботи щодо подолання різноманітних форм агресивної поведінки серед підлітків.

7. Розробка пам’ятки для учнів «Скажімо насильству НІ».

8. Розробка програми роботи щодо профілактики булінгу серед підлітків.

9.  Налагодження співпраці з центром соціальних служб сім’ї, дітей та молоді, службами у справах дітей, представниками ВНЗ, ЗМІ, позашкільними установами, недержавними організаціями.

Профілактична робота передбачає діагнос­тику (прямий або опосередкований збір відповід­ної інформації щодо проявів булінгу у шкільному колективі), цілеспрямовані заходи (налагодження системи виховної роботи зі школярами з вико­ристанням інтерактивних форм роботи та засто­сування методів арт-терапії для зняття агресії та реабілітації жертв булінгу; обговорення проблеми булінгу у класах, на загальношкільних і батьків­ських зборах; запровадження медіації; навчання шкільного персоналу стратегіям профілактики цькування і втручання у разі виникнення насиль­ства серед дітей); моніторинг ситуації.

В рамках профілактичної та превентивної роботи у школі за представленими напрямками ми провели наступні заходи з попередження проявів булінгу, які мають систематичний характер:

 Починаючи з жовтня місяця 2024 року психологом школи Денисюк Л.Р. цілеспрямовано проводились практичні заняття, вправи із складанням простих правил безпеки, тренінги спільно із заступником директора з виховної роботи, індивідуальні бесіди.

 Анкетування учнів з метою виявлення проявів насильства .

 Проведення зустрічей, круглих столів, диспутів із спеціалістами правоохоронних та кримінальних відділів поліції, служби у справах дітей

 Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.

 Створення на базі школи алгоритму реагування на випадки насильства серед дітей.

 Бесіди з батьками учнів щодо профілактики булінгу та правил спілкування з дітьми, що потерпають від третирування

 Виготовлення та розповсюдження учнями профілактичних та пропагандистських буклетів «Стоп булінг».

Для успішної боротьби з насильством у школі:

• Усі члени шкільної спільноти мають дійти єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання і нетерпимість у школі є неприйнятними.

• Кожен має знати про те, в яких формах може виявлятися насильство й цькування і як від нього страждають люди. Вивчення прав людини і виховання в дусі миру має бути включено до шкільної програми.

• Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім загальношкільні правила. Правила мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.

• Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.

• Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.

• Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов’язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога.

• Залежно від тяжкості вчинку можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході.

• Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і , якщо треба, покликати на допомогу дорослих.

• Потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними.

• Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

 Пропозиції щодо подолання та запобігання випадків булінгу

1. Педагогам постійно проводити профілактичну роботу з метою запобігання випадків булінгу в учніських колективах

2. Класним керівникам проводити інформативні зустрічі з батьками, щодо недопущення та запобігання випадків знущання над дітьми

3. Психологу провести заняття з учнями “Як запобігти булінгу: поради для свідків” та тренінги на згуртування учнівських колективів

4. Психологу проводити тематичні тренінги з вчителями

5. Тримати на постійному контролі питання булінгу в учнівському середовищі

6. Постійно проводити дослідження з метою недопущення проявів булінгу в шкільному колективі

Рішення педради:

Забезпечити виконання вимог законодавства щодо гарантування безпеки усім учасникам освітнього процесу.

Адміністрація школи

3. Розробити конкретні та чіткі правила поведінки усіх учасників освітнього процесу у закладі. На сайті школи оновити правила поведінки учнів у школі.

Квітень ЗДВР

Проводити систематичні моніторингові дослідження стану питання профілактики булінгу з періодичним внесенням отриманих аналітичних матеріалів на засідання ради профілактики, нараді при директору..

Практичному психологу Постійно

Класоводам, класним керівникам:

Постійно

4 Виявляти чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу.

5 Виявляти небезпечні ситуації під час освітнього процесу у закладі та належно реагувати на них, запроваджуючи чіткі процедури втручання.

6 Проводити цикли виховних заходів, позакласних занять тощо із питань безпеки учнів в освітньому середовищі.

Протягом квітня-травня

7. Створювати ситуації успіху  для учнів в освітньому середовищі.

« повернутися